Підсумкове заняття

Дізнаємось

Унікальність Карбону: Усі органічні сполуки містять Карбон у збудженому стані з валентністю IV. Здатність його атомів утворювати міцні ковалентні зв'язки між собою (ланцюги, кільця) зумовлює існування понад 100 мільйонів речовин.
Залежність «Будова → Властивості»: Головний закон органіки, сформульований О. М. Бутлеровим, стверджує: хімічні властивості речовини залежать не лише від складу, а й від порядку сполучення атомів у молекулі.
Явища ізомерії та гомології:
Ізомерія: Речовини з однаковим складом, але різною будовою мають різні властивості.
Гомологія: Ряди сполук зі схожою будовою, де кожен наступний член відрізняється на групу –CH₂– (гомологічну різницю).
Класифікація за функціональними групами: Властивості сполук визначаються їхніми «активними центрами» — функціональними групами (наприклад, –OH у спиртах, –COOH у кислотах).
Генетичний зв'язок: Усі класи органічних сполук пов'язані між собою; за допомогою хімічних реакцій (заміщення, приєднання, полімеризації) можна здійснювати взаємоперетворення.
Практичне значення: Понад 90% усіх ліків є органічними сполуками. Органічна хімія є базою для біохімії, медицини та виробництва полімерів.
Головний висновок: Органічна хімія дозволяє людині не лише вивчати природу, а й синтезувати нові матеріали з наперед заданими властивостями, що є основою технічного прогресу.
Бажаєте отримати перелік головних формул усіх гомологічних рядів чи приклад підсумкового тесту для перевірки знань?

Навчимось

Визначення гомологічних рядів та функціональних груп.
Розподіл речовин за класами (алкани, спирти, карбонові кислоти тощо).
Генетичний зв'язок: Складання ланцюжків перетворень (наприклад: метан → ацетилен → етанол → етанова кислота).
Розрахункові задачі: Виведення молекулярної формули речовини за масовими частками елементів або за продуктами згоряння

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів